09:05 | |
Початковими і найнебезпечнішими (але короткочасними) вражаючими факторами ядерного вибуху є СВІТЛОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ з величезною температурою спалаху та РАДІОАКТИВНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ, що виникає внаслідок ядерного розпаду радіоактивних матеріалів. Спалах триває кілька секунд, але несе в собі величезний тепловий потенціал, що призводить до займання будь-яких предметів, що займаються. При близькому вибуху деякі навіть негорючі предмети можуть оплавлятися або виганятися. Практично разом із спалахом починається радіоактивне випромінювання. Радіоактивне випромінювання дуже короткочасне, як і спалах. Воно невидимо, але це смертельна складова ядерного вибуху. Далі утворюються радіоактивні продукти, які змішуються з випареним матеріалом у грибоподібній хмарі, а потім у вигляді радіоактивного пилу випадають на місцевості. Радіоактивні опади можуть призвести до забруднення всього, на що потрапляють, включаючи запаси продовольства та води. Основною небезпекою радіоактивного випромінювання і радіоактивних продуктів є альфа-, бета- і гамма-випромінювання (далі – іонізуюче випромінювання). Іонізуюче випромінювання призводить до ураження біологічних тканин людини. Залежно від потужності іонізуючого випромінювання зовнішні та внутрішні біологічні тканини ушкоджуються. Тобто, вважається, що при проходженні іонізуючого випромінювання через біологічні тканини людини ступінь ураження людини прямо залежить від кількості енергії іонізуючого випромінювання, яка була поглинена клітинами людини. Така кількість енергії іонізуючого випромінювання характеризується поглиненою дозою енергії іонізуючого випромінювання. Залежно від поглиненої дози розрізняються чотири ступені променевої хвороби. Перша ступень, легка, виникає при дозах опромінення від 100 до 200 Рентген. Друга ступень, середня, - при дозах від 200 до 300 Рентген. Третя ступень, важка, - при дозах від 300 до 500 Рентген. Четверта ступень, дуже важка, виникає при дозах більше ніж 500 Рентген і вважається смертельною. Променева хвороба може протікати у чотири періоди. Тривалість кожного періоду залежить від поглиненої дози і може бути дуже короткочасним. У першому періоді, який триває до 3 діб після опромінювання, виникає первісна реакція на опромінювання: слабкість, запаморочення, головний біль, розлад травлення, блідість шкіри, лихоманка, втрата свідомості тощо. Після першого періоду може статися тимчасове покращення стану здоров’я. Другий період може тривати від 2 до 3 діб і характеризуватись слабкістю, пітливістю, різким зниженням апетиту, порушенням сну. При малих дозах опромінювання та своєчасному лікуванні може наступити одужання. При значних дозах опромінювання наступає третій період, який може початися навіть одразу за першим періодом. У хворого підвищується температура, на шкірі і слизистих покровах з’являються кровотечі, виразки на шкірі, внутрішні кровотечі. При значних дозах опромінювання через 3-4 тижні випадають волосся, посилюються кровотечі, порушується згортання крові. Внаслідок послаблення захисних біологічних бар’єрів виникають інфекційні ураження та інші захворювання. Четвертий період характеризується повним або частковим одужанням. Внаслідок тяжких уражень одужання відбувається частково із значними функціональними обмеженнями для організму. У разі неспроможності організму чинити опір ураженням, може наступити смерть. Потрапляння радіоактивного пилу на шкіру крім загального опромінювання організму може викликати променеві опіки шкіри, які одночасно з променевою хворобою створюють ще більшу небезпеку для організму. З метою захисту ураженого від подальшого впливу радіоактивних речовин людину треба якнайшвидше вивести із осередка ураження (зони радіоактивного забруднення), позбутися забрудненого одягу, провести санітарну обробку шкіри і направити у лікувальний заклад. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |