11:24 Пропоную деякі пояснення | |
| Яка мета розроблення Методичних рекомендацій з розроблення планів локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків? З 06.08.2022 набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів підвищеної небезпеки» від 15.07.2021 № 1686-IX, яким внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки». Виходячи з цього, для забезпечення виконання пункту 3 Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 09.08.2017 № 626, розроблено проект Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення планів локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків (далі – ПЛАС), які встановлюють загальні рекомендації до організації з розроблення, структури, впровадження та перегляду ПЛАС. Ці Методичні рекомендації призначені для надання допомоги суб’єктам господарювання, які відповідно до частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України та статті 11 Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" у порядку реагування на надзвичайні ситуації розробляють ПЛАС для об’єктів підвищеної небезпеки (далі – ОПН). Як завжди, у цих Методичних рекомендаціях наведено терміни, які необхідні для розуміння змісту Рекомендацій. Більшість термінів є у Законі України "Про об’єкти підвищеної небезпеки", але є специфічні для Рекомендацій. Відповідно до Закону ПЛАС переглядається не рідші ніж раз на 3 роки. При внесенні змін і доповнень до ПЛАС, про такі зміни і доповнення необхідно повідомити органи управління та сили цивільного захисту, що визначені у ПЛАС. Чим відрізняються рекомендації від Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затверджене наказом колишнього Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.06.1999 № 112 За основу цих Рекомендацій взято практику розроблення ПЛАС, яка відповідає зазначеному Положенню. Такий підхід дозволить забезпечити майже повну відповідність ПЛАС, що раніше розроблялись. Проте хочу згадати, що відповідно до нової редакції Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" ПЛАС є внутрішнім документом, який має відображати тільки ті дії підприємства, що виконуються власними силами або із залученням зовнішніх сил та засобів, але на території підприємства. Раніше ПЛАС мав передбачати також заходи щодо захисту населення, яке може опинитись у зоні можливого впливу аварії. На сьогодні відповідальність за всі заходи щодо захисту населення за межами підприємства покладається на місцеві органи влади. Що має робити суб’єкт господарювання для забезпечення розроблення ПЛАС На відміну від колишнього Порядку з розроблення ПЛАС Методичні рекомендації дають більш конкретний алгоритм дій осіб, відповідальних за розроблення ПЛАС. Тому у Рекомендаціях наведено перелік організаційних заходів, що вживаються оператором для організації роботи з розроблення ПЛАС, де чітко визначено, що робота з розроблення ПЛАС починається з визначення виконавців, загального обсягу робіт щодо розробки ПЛАС, розрахунку часу, розподілу обов’язків між виконавцями, обсягів фінансових та матеріальних засобів, необхідних для виконання роботи, уточнення їх джерел надходження. Важливим елементом для розроблення ПЛАС є вивчення досвіду з його розроблення на подібних об’єктах та оцінка можливостей об’єкта з розроблення ПЛАС самостійно із залученням спеціалістів об’єкта або із залученням спеціалістів сторонніх організацій. Питання щодо організації роботи з розроблення ПЛАС визначаються відповідним організаційно-розпорядчим документом підприємства (наказом, розпорядженням), у якому визначаються відповідальна особа за розроблення ПЛАС, безпосередній виконавець та співвиконавці (посадові особи), а також термін розроблення ПЛАС з поетапним розподілом робіт. Уся робота має виконуватися у взаємодії з виконавцями та співвиконавцями, територіальними органами управління, іншими установами і організаціями, спільно з якими планується виконання заходів, або від яких передбачається залучення сил і засобів, з урахуванням тих аварійно-рятувальних сил, які виконують аварійно-рятувальне обслуговування з урахуванням Порядку здійснення постійного та обов’язкового аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2017 № 5, та Переліку суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2016 № 763. Стосовно яких ОПН місцеві органи влади розробляють зовнішні плани реагування на надзвичайні ситуації на ОПН Отримана під час розроблення ПЛАС інформація щодо ОПН 1 класу, необхідна для розроблення місцевими органами влади зовнішнього плану, надається оператором місцевим органам влади, органам місцевого самоврядування, об’єднаним територіальним громадам і територіальним органам ДСНС. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування з метою забезпечення своєчасного реагування на аварії, наслідки яких можуть вийти за межі об’єкта підвищеної небезпеки 1 класу, розробляють та затверджують плани реагування на надзвичайні ситуації, які є зовнішніми планами щодо об’єктів підвищеної небезпеки 1 класу. Для розроблення плану реагування на надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на об’єктах підвищеної небезпеки 1 класу, оператор протягом 10 робочих днів після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта підвищеної небезпеки самостійно інформує у довільній формі місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта підвищеної небезпеки 1 класу. На вимогу місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у строк не більше ніж 10 робочих днів після отримання запиту оператор подає їм інформацію, необхідну для розроблення плану реагування на надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на об’єктах підвищеної небезпеки 1 класу, за формою та змістом, визначеними такими органами в запиті. План реагування на надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на об’єктах підвищеної небезпеки 1 класу, узгоджується з оператором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або його територіальним органом (у разі його утворення). Чи залишився у Методичних рекомендаціях розподіл аварій на 3 рівні? Рекомендації передбачають 3 рівня можливих масштабів аварії на різних етапах її розвитку "А", "Б" і "В". Аварія на рівні "А" характеризується розвитком аварії без виходу за межі виробництва, де сталася аварія. Аварія на рівні "Б" характеризується розвитком аварії, наслідки якої за прогнозом можуть поширитись або фактично поширюються на інші виробництва, розташовані у межах території ОПН. Аварія на рівні "В" характеризується швидким поширенням наслідків викиду, виливу, вибуху, пожежі тощо у реальному часі або за прогнозом, за межі території ОПН із завданням шкоди іншим підприємствам, об’єктам, населенню, або виникненням "ефекту доміно". Рівні аварії "А" і "Б" відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою КМУ від 24.03.2004 № 368 (далі – Порядок № 368), можуть відповідати "об’єктовому" рівню надзвичайної ситуації залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації. Рівень аварії "В" відповідно до Порядку № 368, за певних умов може класифікуватися як надзвичайна ситуація "місцевого", "регіонального" або "державного" рівня. У разі визначення за прогнозом або досягнення масштабів аварії рівня "В" ліквідація такої аварії здійснюється відповідно до планів реагування, що розробляються місцевими органами влади (у масштабі області, міста, району, району у місті, територіально-об’єднаної громади) для реагування на надзвичайні ситуації, що можуть статися на відповідному ОПН (далі – зовнішні плани), з урахуванням територіального поширення наслідків надзвичайної ситуації. Для аварії на рівні "В" розробляється єдина оперативна частина, основним призначенням якої є визначення порядку взаємодії керівництва ОПН та відповідних служб і підрозділів підприємства з органами управління цивільного захисту місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальними органами ДСНС, Держпраці, МВС (у тому числі Національної поліції), аварійно-рятувальними службами тощо, що залучаються для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації за межами підприємства. В оперативній частині для аварії на рівні "В" необхідно надати розпізнавальні ознаки рівнів аварії і їх значення, за якими керівництво роботами щодо локалізації і ліквідації аварії переходить з рівня "Б" на рівень "В". У разі можливості переходу аварії з рівня "А" на рівень "В" обов’язково вказуються такі розпізнавальні ознаки. Чи є особливості щодо побудування структури ПЛАС? Так, Рекомендації визначають необхідність формування ПЛАС у вигляді окремих книг з урахуванням особливостей структури виробництв, розташованих у межах території ОПН, і складатися: з однієї аналітичної частини, загальної для всього ОПН; необхідної кількості оперативних частин для кожного рівня аварії з урахуванням кількості виробництв, у тому числі тих, що за територіальною ознакою мають різні фактичні адреси місцезнаходження; відповідних додатків Аналітична частина призначена для оцінювання аналізу небезпек на ОПН, визначення поетапного сценарію виникнення аварії на ньому і має містити результати такого оцінювання, розрахунки зон можливого поширення наслідків аварії, прогнозовану кількість людей, що може потрапити в зону ураження, їх можливі втрати, розрахунки сил та засобів, призначених для локалізації і ліквідації аварії, висновки щодо можливих рівнів аварій та необхідні дії сил цивільного захисту у разі виникнення аварії на ОПН. Оперативні частини регламентують порядок оповіщення, дій та взаємодії персоналу ОПН, аварійно-рятувальних служб та інших сил цивільного захисту, що залучаються для локалізації і ліквідації аварії на ОПН, інші практичні заходи, що вживаються на ОПН у разі виникнення аварії. Пропонується розділяти аналітичні частини і оперативні частини ПЛАС, тобто робити їх окремими книгами. Це дозволить використовувати їх різними групами для організації реагування на різних ділянках території. Для чого до ПЛАС розробляються додатки? Додатки до ПЛАС розробляються з метою доповнення окремих положень ПЛАС необхідними даними та інформацією, що не охоплюються структурою ПЛАС, але дозволяють забезпечити більш повне уявлення про заходи, що вживаються під час локалізації і ліквідації аварій на ОПН. До основних з них належать: • схема та список оповіщення працівників ОПН та сторонніх організацій, які мають бути оповіщені, мають визначати порядок і послідовність їх оповіщення; • інструкція щодо безпечної зупинки технологічного процесу має визначати порядок дій персоналу ОПН у разі виникнення аварії; • перелік інструментів, матеріалів та засобів індивідуального захисту, необхідних для ліквідації аварій; • повноваження та обов’язки керівника робіт з ліквідації аварії. У разі можливості виникнення надзвичайної ситуації, що може вийти за межі території України та завдати шкоди населенню, об’єктам і довкіллю на території інших держав, необхідно поінформувати органи управління територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захист з наданням відповідної інформації. І окремо нагадаю, що з персоналом ОПН та сторонніх організацій, які беруть участь у ліквідації аварії (наслідків надзвичайної ситуації), необхідно проводити навчання і практичну підготовку з метою підтримки постійної готовності та вміння діяти під час аварій (надзвичайної ситуації) на ОПН. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |